Група притулку "Малятко"

Девіз групи

 «Дитинство має бути щасливим»

 

Наша група не проста,

 Вона - родинна, різновікова,

 В ній і хлопчики, й дівчатка,

 Називається «Малятко»

 Різні долі, різні сім’ї,

 Як їх доля повела.

 Потребують особливо

 Материнського тепла.



Історична довідка

Група притулку організована 05.10.1996 року на базі дошкільного навчального закладу №17. Це група соціального захисту для тимчасового перебування в ньому дітей віком від 2 до 7 років. Група розрахована на утримання 15 дітей: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Режим роботи групи – інтернатний.

Діяльність групи сприяє впровадженню норм Конвенції ООН «Про права дитини», прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН та ратифікованої Верховною Радою України 1991 року; виконанню положень Закону «Про охорону дитинства», Законом України «Про органи і служби у справах дітей».

Малят виявляє та влаштовує до притулку служба у справах дітей Камянець-Подільської міської ради. Прийом та надання їм необхідної допомоги здійснюється цілодобово протягом календарного року. За період функціонування групи, за 20 років, в ньому побувало понад 1000 дітей.

Дітям в групі надається комплексна соціальна, психологічна, педагогічна, медична та інші види допомоги.

КАДРОВИЙ ПАСПОРТ


Вихователь

Онокалюк Ольга Олександрівна

Освіта: вища

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст другої категорії"

Вихователь

Мельник Катерина Ігорівна

Освіта: вища

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст"


Вихователь

Вільчинська Анжела Петрівна

Освіта: вища 

Кваліфікаційна категорія

«спеціаліст першої категорії»

Почесна грамота УОіН


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Помічник вихователя

Рибак Валентина Василівна

 

Освіта:середньо-спеціальна,

стаж роботи: 28 років

 

Помічник вихователя

Руда Наталія Борисівна

 

Освіта:середньо-спеціальна,

стаж роботи: 17 років



Діяльність групи

 Основною метою діяльності групи є:

- відновлення та  підтримка фізичного та психічного стану;

- адаптація та інтеграція в суспільство;

- розвиток особистих та творчих здібностей;

- допомога в навчанні.

 

Працюючи за Базовою програмою «Українське дошкілля» виконуємо головні завдання дошкільного закладу:

- гармонійний розвиток кожної дитини;

- формування у дошкільниках життєвої компетентності;

- формування базових якостей особистості;

- формування розумової, креативної, соціальної зрілості дошкільника.

 

      Сьогодні група добре забезпечена матеріально, естетично оформлена, має вишуканий затишок. В групі притулку створено хороші умови для фізичного, духовного та естетичного розвитку. Малюки вчаться без примусу: граються, перебувають в оточенні щирої приязні, задовольняють свої дитячі інтереси і потреби.

    В основі організації освітнього процесу покладені такі гуманістичні положення: виховуй любовю; не обділи довірою; не збільшуй тривожність і страх; навчи добра; зігрій надією.

Основні завдання працівників групи притулку полягають у проведенні корекційно-відновлювальної роботи, підготовки дітей до навчання у школі і, нарешті, соціальна реабілітація вихованців для подальшого їхнього життя в сучасному соціумі. Запорукою успіху в цій відповідальній справі є спільна повсякденна, ділова, творча співпраця всіх членів колективу та батьків. Навчально-виховну роботу здійснюють фахівці: вихователі, музичний керівник, вихователь фізкультури, практичний психолог, соціальний педагог.

Потрапивши до групи, діти обов’язково проходять психологічно-соціальну діагностику. Відповідно до отриманих результатів складаються індивідуальні плани реабілітації вихованців та організовано цикл тренінгових занять, основним напрямком яких є корекція соціальної поведінки дошкільнят: коригування системи цінностей, підвищення рівня свідомості та мотивації до навчання. Психолог супроводжує дітей до школи, на медичні обстеження та інші заходи.

Особливо ефективним методом є естетичний вплив на дітей за допомогою музики, малювання, танців, пісень, театралізованої діяльності. Підтверджень цьому безліч.

Перш за все необхідно згадати тих людей, які прославили наше місто - художників, композиторів, письменників, винахідників, вчених, мандрівників, філософів, лікарів (вибір залежить від вихователя).

Набуваючи досвід соціального життя, вихованці притулку беруть активну участь в житті міста. Маленькі артисти - активні учасники всіх конкурсів та вистав дитячої творчості. Так, традиційними стали виступи дітей на святах з нагоди Дня міста, Дня захисту дітей, відкриття дитячих виставок малюнків. Діти з задоволенням відвідують картину галерею міста, дякували екскурсоводу, яка дозволяла не лише побачити, але й доторкнутися дітям до світу мистецтва. Неоцінену роль в естетичному вихованні малят відіграє перебування  в майстерні місцевого художника Бориса Негоди та малювання в його присутності. Саме такі маленькі кроки до великого мистецтва дають дітям поняття естетичного смаку.

Активно готуючи вихованців до того, що незабаром перед ними відчинить двері школа, вихователі прищеплюють дітям перші знання: ознайомлюють їх з елементами цікавої математики, готують руку до письма, розвивають комунікативні здібності. Для забезпечення майбутньої соціальної адаптації, формування у дітей знань і навичок, необхідних для подальшого життя, з ними проводяться практичні заняття, на яких діти в ігровій формі вчаться ліпити вареники, сервірувати стіл на дитячій кухні «Маленькі кулінари».

Вихователі роблять все, щоб розвинути здібності дитини до різних захоплень: спорту, ліплення, малювання, конструювання. Намагаються налагодженим способом життя, створеними домашніми умовами, зокрема і доглядом за зеленими рослинами, - дати дитині все, що потрібно для її віку і що вона могла б мати в родині.

Така насичена програма і є важливим елементом соціалізації, де починаючи з маленького віку дитина потрапляє у коло спілкування, як із своїми однолітками, так і дітьми більш старшого віку. Це в свою чергу виступає важливим фундаментом майбутніх, дорослих, громадянських відносин.

Основне завдання вихователя – об’єднати батьків і матерів в один широкий гурток, зацікавлений у найдорожчих своїх інтересах, у розвитку своїх дітей. Саме в роботі з патріотичного виховання по ознайомленню з рідним містом – були залученні діти та батьки. Успішний розвиток дошкільнят при ознайомленні з рідним містом можливий лише за умови їх активної взаємодії з оточуючим світом емоційно – практичним шляхом, тобто через гру, предметну діяльність, спілкування, працю, навчання, різні види діяльності, властиві дошкільному віку.

На дворі сувора зима, холодно, морозно, іде дощ чи сніг. Дуже скрутно пташкам у цей зимовий період, бо немає комах, рослин, личинок, немає чого їсти. Але є на Землі такі маленькі добрі помічники, які допомагають пташкам. Ці дітки разом зі своїми батьками зробили різнобарвні, кольорові, великі та маленькі годівнички, повісили і насипали насіння, зерна, хліба, щоб пташкам було смачно.

Неабияке значення для виховання свідомого громадянина є прищеплення шанобливого ставлення до героїв війни, ветеранів, до пам’яті про тих, хто загинув, захищаючи Вітчизну; поваги до воїнів – захисників АТО, кордонів Батьківщини.

Діти з щирою вдячністю йдуть разом із батьками та вихователями до обеліска Слави, покладають квіти. Дуже великий вплив мають бесіди, зустрічі з ветеранами, екскурсії, використання пісень, віршів, наочного матеріалу. Добре, коли після кожного заходу малята беруть у руки олівці та фарби й відтворюють свої враження в образотворчій діяльності.

Функціонування групи притулку – це є велика соціальна підтримка для батьків з боку міської влади, зокрема міського голови Михайла Сімашкевича, народного депутата України Володимира Мельниченка, начальника управління освіти і науки Світлани Старченко, начальника відділу дошкільної освіти та кадрового забезпечення Калинюк Євгенії Миколаївни, адже за час перебування дитини в притулку, вони мають змогу вирішити свої соціальні потреби: працевлаштування, лікування тощо.

Оскільки це єдина група в місті такого типу, вона оточена увагою спонсорів. Завдяки їм придбано меблі, килими, телевізор, акваріум, дитячі меблі, посуд, іграшки, дитячий ігровий майданчик, одяг та взуття дітям; проводять спортивні свята розваги.

Ми прагнемо, щоб наші діти зростали з рідним словом, у ріднім краю, а запах материнки і чебрецю уже в дорослому віці завжди повертав до рідних порогів, щоб у їх серцях завжди жила трепетна любов до рідної землі.